Архів ОУН

Автор: Редакція

  • Проблема дослідження боротьби ОУН-УПА на Східно-Українських землях

    Боротьба ОУН і УПА на східно-українських землях потребує окремого дослідження з різних причин. Найголовнішою з них є те, що звичайно говориться, що ОУН і УПА діяли лише на західних землях України. З другого боку, правдою є, що діяльність цих двох формацій на східних землях припинилася скорше ніж на західних. Але коли і серед яких обставин? Та й взагалі, які були її розміри під час воєнних років і пізніше?

    Термін “східно-українські землі” уживаємо тут у розумінні тих територій України, які не називаються західними землями, тобто які до вересня 1939 року знаходилися під радянською окупацією.

    Дослідження боротьби на східно-українських землях мусить спиратися в першу чергу на документи. Спомини залишаються допоміжним джерелом. Як відомо, проникання і розвиток ОУН під проводом Степана Бандери на східно-українських землях розпочалися із німецькою агресією проти Радяського Союзу, тобто з приходом на ці території членів похідних груп цієї організації. Це відноситься також і до ОУН під проводом Андрія Мельника, про яку ми скажемо пізніше.

    (більше…)

  • Презентація у Сумах нового історичного інтернет-ресурсу – сайту Архіву ОУН в Українській Інформаційній Службі-Лондон

    12 вересня Стефан Романів – Голова Проводу революційної ОУН, Генеральний секретар Світового конгресу українців, Віктор Рог – головний редактор газети “Шлях перемоги” та Геннадій Іванущенко – член Вченої ради Центру досліджень визвольного руху, екс-директор Державного архіву Сумської області презентували сумчанам новий історичний інтернет-ресурс – сайт Архіву ОУН в Українській Інформаційній Службі-Лондон (http://ounuis.info/).

    За словами Геннадія Іванущенка, котрий майже рік опрацьовував архів ОУН, що нині перебуває в Українській Інформаційній Службі (УІС) в Лондоні, минуле століття було для української нації найдраматичнішим часом її боротьби за державну незалежність. Сотні тисяч людей, хто зброєю, а хто словом, хто в бою, хто в концтаборі, а хто у вимушеній еміграції, боролися за вільну Україну. Саме завдяки їм 24 серпня 1991 року Українська держава відбулася.

    (більше…)

  • Пам`яті Івана Гавдиди!

    Гавдида Іван Михайлович народився 20 вересня 1966 року у селі Саранчуки Бережанського району Тернопільської області. Село Саранчуки знаходиться у долині річки Золота Липа, за 12 км. від Бережан. Саранчуки відомі на Бережанщині своїми національно-патріотичними традиціями. В часи Визвольних змагань 1917-1921 рр. близько 60-ти вихідців із села воювали у складі УСС та УГА. У міжвоєнний період в Саранчуках діяла сітка ОУН. У роки війни саранчуківці воювали у лавах УПА, у червні 1944 року майже 70 юнаків із села вступили в дивізію “Галичина”. Серед активних діячів національно визвольних змагань було чимало вихідців із роду Гавдидів.

    Іван Гавдида був третьою дитиною у сім’ї. Старшими за нього були брат Василь та сестра Надія. Іванів батько, Михайло, був робітником на меблевій фабриці в Бережанах. Мати, Марія, працювала на паркетному заводі в Потуторах. Дуже важливу роль в сім’ї Гавдидів відігравала бабуся Ганна, яка працювала на фермі. Іван часто бігав їй допомагати і навіть характером був схожим на неї.

    (більше…)

  • Першочергові завдання збереження державної спадщини України

    На сьогоднішньому етапі ідеологічної і політичної боротьби за УССД, в умовах інформаційної війни надзвичайно актуально стоїть потреба збереження і використання державної спадщини України, акумулюваної в архівних збірках, музейних колекціях, місцях поховань видатних діячів Українського визвольного руху. Зайвим буде говорити про значення цієї інформації не тільки для популяризації серед широкого загалу, але й для вивчення стратегії і тактики, методів діяльності ОУН, біографій її визначних діячів.

    Вже довгий час ОУН працює над тим, щоб створити і упорядкувати свій централізований архів. Першою відомою нам людиною, хто подав таку ідею, був Провідник ОУН Степан Бандера ще у жовтні 1951 року1. Кілька разів до цього питання поверталося керівництво Організації2. Але сталося так, що початковим етапом було створення архіву Центру досліджень визвольного руху у Львові, який ось уже впродовж 10 років успішно розвивається, працює і має за собою чимало наукових досягнень. Видає свій науковий журнал «Український визвольний рух», має багато інших видань і публікацій, провів немало семінарів, «круглих столів» та виставок для популяризації Українського визвольного руху серед наукової громадськості.

    (більше…)

  • Підпільна Українська Інформаційна Служба

    Цілеспрямованість, організованість та професіоналізм – це прикмети національно-визвольної боротьби ОУН та УПА. В часи підпільної роботи, державного будівництва чи повстанської боротьби – завжди і всюди порядок, кожен знає свої обов’язки та права. Жодної отаманщини й самоуправства. Всі сили мобілізовані на досягнення стратегічної мети, чітко сформульованої ще Степаном Ленкавським у “Десяти заповідях українського націоналіста”: “Здобудеш українську державу або загинеш в боротьбі за неї!”, “Змагатимеш до поширення сили, слави, багатства і простору Української Держави”.

    Важливим завданням у діяльності ОУН була пропаґанда націоналістичної ідеології та програми ОУН серед населення. Для цього був створений окремий підрозділ – референтура пропаґанди, яка вела роботу за кількома взаємопов’язаними напрямками: власне пропаґандистським, інформаційним, вишкільним. Сьогодні ми торкнемося одного з них – політичного інформування населення, що було альтернативою висвітленню подій окупантами – викривленому або й повністю брехливому. Люди дізнавалися правду про події в Україні та світі, орієнтувалися у ситуації, правильно її оцінювали, і, як наслідок, сприймали позицію ОУН і УПА.

    (більше…)

  • Архіви діаспори ховають ще багато таємниць

    Минуле століття було для української нації найдраматичнішим часом її боротьби за державну незалежність. Сотні тисяч людей, хто зброєю, а хто словом, хто в бою, хто в концтаборі, а хто у вимушеній еміграції, боролися за вільну Україну. Саме завдяки їм 24 серпня 1991 року Українська держава відбулася. Але чи пам’ятаємо ми все про тих людей і ті події?

    Чи бережемо свідчення про них, для себе та наших нащадків? Власне цим займається член Вченої ради Центру досліджень визвольного руху Геннадій Іванущенко.

    Пан Геннадій нещодавно повернувся з Лондона, де працював над впорядкуванням архівів Української інформаційної служби, відомої своєїм великим внеском у боротьбу за Українську незалежність.

    (більше…)

  • Звернення Голови Проводу ОУН (р) Стефана Романіва (28 серпня 2009 р.)

    28 серпня 2009 р. Київ, Україна

    Автор відео: Олесь Янчук

    https://www.youtube.com/watch?v=1XLmM-ntktQ?showinfo=0

  • 50 річниця від дня загибелі Степана Бандери

    Урочистий мітинг на вшанування 50-річчя загибелі Провідника ОУН Степана Бандери. Мюнхен (Німеччина). Кладовище Вальдфрідгоф. 17 жовтня 2009 року.

    Виступаючі на мітингу відзначили величезний внесок Бандери у розвиток Українського Визвольного Руху та актуальність його ідей на сьогоднішньому етапі боротьби за Українську Самостійну Соборну Державу. На зібранні був присутній онук Голови Проводу ОУН Степан Бандера.

    Автор відео: Олесь Янчук

    (більше…)

  • Ув’язнені дружини українських вояків І УД УНА

    Фото ув’язнених дружин І Української дивізії Української Національної Армії, запроторених на важку працю в копальнях на далекій півночі Росії. Світлина 1955 року.

    (більше…)

  • Вишкіл провідного активу ОУН в інвалідській оселі Чидіндфорд. 1950-ті роки

    Вишкіл провідного активу ОУН в інвалідській оселі Чидіндфорд. 1950-ті роки

     aoun 030_002_000001

    (більше…)

  • Листівка УПА “Червоноармійці і командири!”

    Листівка Української Повстанської Армії закликає червоноармійців і командирів ЧА спільно боротися проти сталінсько-гітлерівських окупантів за незалежність України. В документі роз’яснюється мета й методи боротьби ОУН та УПА.

    (більше…)

  • Фото Ярослава Стецька з родиною

    Родинні фото Ярослава Стецька:

    1. З братом Омеляном та Сестрою Оксаною після виходу з польської тюрми. Тернопіль. 19 грудня 1936 р.

    2 З сестрою Оксаною на могилі матері Теодозії з Чубатих-Стецько. Торонто (Канада) 1980 р.

     

    (більше…)