Величне українське свято в Лондоні в 1000-ліття Хрещення України

–     Торжественні Архиерейські Служби Божі

–     Врочисте посвячення пам’ятника Рівноапостольному Князеві Володимирові Великому

–     Чудовий концерт у Роял Алберт Гол

Неділя, 29-го травня 1988 року, була днем великої маніфестації, що відбулась у Лондоні, у відзначення тисячоріччя Хрещення Руси-України. Було це вже друге з черги величаве святкове від­значення цього історичного ювілею в Західній Европі, у рамках координованого пляну праці Европейського Ювілейного Комітету, бо перше свято відбулось у Брюсселі.

Всю довготривалу, наполегливу й нелегку підготову великого святкування в Лондоні проводив Крайовий Громадський Комітет Тисячоліття, головно його Екзекутива, а в системі цього Комітету постійно працювали кілька комісій, діючи в площині здійснення найважливіших великих проектів: спорудження пам’ятника рів­ноапостольному князеві Володимирові Великому в Лондоні, ви­дання пропам’ятної книги про українську культуру в аспекті ти­сячоліття християнства в Україні та влаштування величавого концерту української церковної музики в Роял Алберт Гол у Лон­доні.

Згадані важливі проекти вимагали максимум зусиль, праці й наснаги цілого Комітету, його Екзекутиви та Комісій, а водночас і великої праці диригентів і хористів — членів усіх тих хорів, що взяли участь у величавому концерті в Лондоні. Здійснення тих проектів вимагало теж великих фінансових засобів, що їх щедро жертвувало українське організоване громадянство. Таким чином, завдяки спільним, великим і жертвенним зусиллям української організованої громади у Великій Британії вдалося здійснити зга­дані важливі проекти: спорудити пам’ятник, видати пропам’ятну книжку і влаштувати чудовий концерт. Про всю ту вагому своєю дією і значенням працю напевно будуть писати ще багато, а в цьому репортажі обмежуємося лише до звідомлення про саме величаве свято відзначення тисячоліття Хрещення України, що й відбулось у неділю 29-го травня за благословенням, під патрона­том і з участю Первоієрархів українських Церков — Блаженнішого Мстислава і Блаженнішого Мирослава.

О год. 9.00 того дня Блаженніший Митрополит Мстислав відслу­жив Архиєрейську Службу Божу в катедральному храмі УАПЦ у Лондоні, на 1а Нютон Авеню, у сослуженні отців: протопресвітера Сильвестра Богатирця, протопресвітера Михайла Галиці, прот. Івана Водолазького і Марка Суйковського. Іподияконували — інж. Петро Яким’юк і Антін Матвійчук. Співав парафіяльний міс­цевий хор. Вкінці Архиєрейської Служби Божої Блаженніший Владика митрополит сказав проповідне глибоке своїм змістом слово. На Архиєрейську Службу Божу численно прийшли українці – гості з різних країн Зах. Европи, Канади і США, що приїхали до Лондону на свято Тисячоліття.

О год. 10.30 дня в катедральному храмі ПУКЦ на Дюк Стріт відслужив Архиєрейську Службу Божу Блаженніший Патріярх Мирослав Любачівський у сослуженні Преосв. Владики Михаїла Гринчишина й отців: д-ра Степана Орача, митрата Миколи Матичака, д-ра Богдана Лисиканича, Романа Чолія і Павла Луніва. Дияконував о. д-р Богдан Лисиканич. Після св. Євангелія пропо­відне слово сказав Блаженніший Патріярх, наголошуючи в ньому значення нашого великого релігійного та історичного ювілею — тисячоліття християнства в Україні.

У між часі, вже в передполудневих годинах, на вуглі вулиць — Голлянд Парк Авеню і Голлянд Парк, тривали приготування до вікриття і посвячення пам’ятника рівноапостольному князеві Во­лодимирові Великому. Українське громадянство прибуло числен­но автобусами з різних місцевостей Великої Британії, і скоро за­повнило всю вулицю. Довкола пам’ятника вставлялися прапоро­носці з прапорами — національними, ОбВУ, СУМ, Пласту, ОУЖ, а теж і корогви. Дівчата і жінки були в більшості у вишиваних блюзках. Численно репрезентувалося членство ОбВУ в одностро­ях. Багато членів ОбВУ були впорядниками. Перед годиною пер­шою пополудні з будинку Філії УКУ вийшли почесні гості й ста­нули перед пам’ятником. Серед почесних гостей, а їх було багато з Зах. Европи, Канади, США, Австралії, годиться відмітити — пре­зидента СКВУ — адв. Петра Саварина з дружиною, президента АБН — мґр Славу Стецько, проф. д-ра Теодора Цюцюру — ректо­ра Українського Вільного Університету, проф. д-ра Володимира Янева з дружиною, п. Миколу Плав’юка — голову ПУН, інж. Юрія Ковальчука — голову Европейського Ювілейного Комітету, мґра Омеляна Коваля з дружиною, проф. Володимира Кальваровського, багато інших почесних гостей, між ними англійців і чужинців, а також голови та представники українських суспільно-громадсь­ких установ, організацій і товариств у Великій Британії. За почес­ними гістьми вийшло духовенсто Української Автокефальної Православної Церкви й Помісної Української Католицької Церк­ви, Преосв. Владика Михаїл Гринчишин і обидва Первоієрархи — Блаженніший Мстислав і Блаженніший Мирослав. Перед почат­ком урочистого ювілейного Молебня вступне привітальтне слово (двомовне) виголосив голова Крайового Громадського Комітету — інж, Ярослав Гаврих. Опісля посадник міської округи Кенсінґтону і Челсі відкрив пам’ятник під могутній спів «Боже великий», а обидва Первоіерархи посвятили пам’ятник — імпозантну статую князя Володимира в бронзі, на п’єдесталі, який з хрестом у руці глядів своїм володарським зором на велику масу пранащадків ру­сичів його доби, з якими він вершив великий історичний чин — християнізацію Руси-України й введення її в сім’ю європейських християнських народів.

Врочистий Молебень служило все духовенство. Св. Євангелію читав Преосв. Владика Михаїл, а проповідне слово сказав Бла­женніший Патріярх. Зворушливу молитву за Україну проказав Блаженніший Владика митрополит Мстислав, який також і ска­зав після того своє проповідне слово. Після Молебня промовляв коротенько посадник Кенсінґтону і Челсі, а потім промовляли — президент СКВУ — адв. Петро Саварин і інж. Василь Олеськів — голова Комісії побудови пам’ятника. В закінчення врочистої цере­монії відкриття і посвячення пам’ятника, що тривала одну годину (не зважаючи, що деякий час рясно дощіло), діти — Ляриса Гуменюк і Анна Ємець — поклали китицю розкішних квітів у стіп па­м’ятника, а всі присутні проспівали національний гимн «Ще не вмерла Україна».

Точно о год. 4.00 по полудні, В Роял Алберт Гол почався святко­вий концерт. Крім запрошених гостей — українців, англійців і чу­жинців, величезну залю, яка вміщує около 6000 осіб, заповнила таки українська публіка. В програмі святкового концерту висту­пали об’єднано, як один величний хор — около 450 хористів і хо­ристок — членів таких хорів: Хор Ювілейний з Великої Британії, що його творять хорові одиниці: Хор «Гомін» під диригуванням маестра Ярослава Бабуняка, «Русалка Дністрова» з Манчестеру — дириґент мґр Павло Гунька, хор «Боян» і «Заграва» з Ноттінґгаму, диригент п. Мирослав Бучок, хор «Верховина» з Ковентрі, дир. мґр Степан Гунька, хор «Трембіта» з Олдгаму — дириґент маестро Ярослав Бабуняк, хор «Діброва» з Брадфорду, дир. п. Степан За- мулінський, і співочий гурток з Лідс, дир. п. Петро Ревчук. Далі — український мішаний хор «Думка» з Нью-Йорку — дириґент п.­Семен Комірний, Візантійський хор з Утрехту, Голландія, — ди­ригент д-р Мирослав Антонович, і хор «Веснівка» з Торонто, Ка­нада, дириґент п-ні Галина Квітка-Кондрацька.

Після проспівання цим могутнім об’єднаним хором британсько­го й українського національних гимнів, вітальне двомовне слово сказав голова Крайового Громадського Комітету Тисячоліття інж. Ярослав Гаврих, а опісля керівник програми п. Річард Бейкер, британський видатний радіомовник, автор кількох праць з музикології, концертмайстер, нагороджений орденом Британської Ім­перії (ОБІ) за його заслуги в ділянці музикології, привітав дири­гентів, хори і зразу ж сказав коротку інформацію про українсь­кого композитора Миколу Дилецького з XVII століття, що його творами: «Хваліте Господа з небес» і «Ектенією п’ятиголосовою: Киріє елейсон» під заспів соліста мґра Павла Гуньки хор почав концертову програму під диригуванням маестра Ярослава Бабуня- ка. З черги хор співав «З нами Бог» і «Божествений грім» — обид­ві композиції з XVII століття. Диригував д-р Мирослав Антоно­вич. «Святий Боже» і «Покаяніє» хор співав під диригуванням мґра Павла Гуньки. Це твори Максима Березовського й Артема Веделя.

«Слава во вишніх Богу» — Дмитра Бортнянського, співав хор під диригуванням п. Семена Комірного, а твір — композицію того ж композитора в музичній обробці проф. Андрія Гнатишина (який особисто був на концерті, і якого привітав концертмайстер) і «Під Твою милість» — Дмитра Бортнянського (муз. обробка проф. А. Гнатишина) співав хор під дириґентурою д-ра М. Анто­новича. Про кожного композитора та його творчість концертмай­стер стисло інформував публіку.

Після перерви, твори української церковної музики та хорової творчости «Слава Отцю» (Михайла Вербицького) і «Хваліть Ім’я Господнє» (Кирила Стеценка) проспівав хор під диригуванням п. Семена Комірного, традиційний гимн «О Тебі радується» (у влас­ній обробці д-ра Мирослава Антоновича) хор проспівав під дири­гуванням таки самого композитора, а з черги хористки співали «Христос Воскрес» (дзвонарське) і «Христос Воскрес» (Пилипа Козицького) та «Гагілки-Веснянки», а водночас на сцені танцю­вальний ансамбль «Орлик» з Манчестеру, що його хореографами і керівниками є п-ні Марійка Бабич і п. Дмитро Парадюк, вивів гагілки і веснянки, захоплюючи глядачів кольоритністю україн­ського одягу з різних частин української землі.

Останній складний своєю композицією твір «Псалом: Воздайте славу Господеві» співав хор під диригуванням п. Мирослава Бучка. Після проспівання зворушливого «Боже Великий, Єдиний», що так гармонійно символізувало духовну єдність тисячної публі­ки, концертмайстер сердечно подякував хорам і диригентам за так чудово виконану програму, а малі діти — Іванка Луців і Олександер Гринаш — піднесли квіти дириґентці п-ні Галині Квітці-Кондрацькій, і п-ні Марії Бабич. Концертмайстер особливо подя­кував маестрові Володимирові Луцеві за його копітку і відпові­дальну працю як координатор цілої програми святкового концер­ту, в якій хори показали красу і велич української старовинної церковної музики й хорового мистецтва — справжні перлини української клясичної хорової творчости таких славних наших композиторів, як Дмитра Бортнянського, Артема Веделя, Михай­ла Вербицького, Миколи Дилецького, Максима Березовського, Кирила Стеценка, Пилипа Козицького. їхні твори рідко де спі­ваються. Вони складні й трудні, але водночас і величаві своєю музичною і хоровою композицією, і саме тим вони цінуються в музичній творчості.

Тому й належиться велика подяка і признання нашим працьо­витим диригентам, що вони вибрали саме ці твори, а хористам і хористкам також неменша подяка за те, що їх вони вивчили й ними звеличили програму цього святкового концерту у велике свято неповторного ювілею нашої нації — тисячоріччя Хрещення Руси-України — чину релігійного, церковного, національного, історичного й державницького.

Ще довго учасники цих урочистостей у Лондоні житимуть під враженням цих святкувань. Справді, це був величний, неповтор­ний день у бутті української спільноти у Великій Британії.

Джерело: Величне українське свято в Лондоні в 1000-ліття хрещення України // Визвольний шлях. – 1988. – Кн.8. – серпень. – С. 968-976.